NATO valmistab uue kaitsepoliitika, mis võimaldaks rünnata Venemaa sügavust
NATO töötab välja оновлену kaitsestrategiat, mis võimaldaks Venemaa suure sissetungi korral teha konventsionaalseid lööke sügavuti Venemaa sisealale. Uus lähenemine ühendab esimese ründe peatamist löökidega rünnaku jätkumist võimaldavatele süsteemidele. Oop avalik plaan ei hõlma tuumaarmee kasutamist.
Põhipunktid
- Uus NATO strateegia võimaldaks konventsionaalseid lööke Venemaa sügavustas asuvatesse sõjaväebaasidesse, varuvarudesse ja kaitseindustrialle objektidesse.
- Peamine vastuvastavõtteline plaan ei hõlma tuumaarmee kasutamist.
- Esimene etapp oleks rünnaku esimese laine peatamine, teine aga vastase edasise rünnaku võimaluste hävitamine.
- USA uuendab Tomahawk'i ja ATACMS'i varu, Euroopa riigid suurendavad Storm Shadow, SCALP ja Taurus' varusid.
- Euroopas on teada vähemalt 48 odavate lennukute rakete arendusprojekti.
- Ukraina tabab Venemaa naftakeemika-, akupankade-, andmekeskuse- ja kütuslaohoidmise objekte kaugelolevate droonide ja rakketega.
Miks see on oluline
Strategia tähistaks olulist nihet: peamine vastuvastavõtteline abisaurus vahetustaksid takistused ja blokeerivad üksused kaugel ulatuvate konventsionaalsete löökidega, mis võivad löögi alla võtta rünnaku toetavaid objektide. Nii muutuks ka Euroopa partnerite kasutada olevate raketelaengute maht. План при цьому залишається відмінним від ядерної зброї.
Mis juhtus
NATO переглядає попередні підходи до стримування потенційної російської агресії. Замість спроби лише перешкоджати просуванню військ нова стратегія передбачає зупинити першу хвилю нападу, а потім зруйнувати систему, яка дає противнику змогу продовжувати наступ. Для цього розглядаються конвенційні удари далеко вглиб Росії — по військових базах, складах постачання та оборонно-промисловому комплексу. США та європейські країни одночасно нарощують запаси далеколійних крилатих і балістичних ракет, а в Європі анонсовано щонайменше 48 проєктів дешевших крилатих ракет.
Kuidas Ukraina allikad seda kirjeldavad
Українські джерела пов’язують перегляд NATO з українським досвідом застосування далеколійних дронів і ракет проти об’єктів у тилу Росії. Українська практика наведена як приклад того, як можна впливати не лише на війська, а й на інфраструктуру, що підтримує загрозу. Окремо наголошується на нарощуванні запасів ракет у США та Європі.
Kuidas rahvusvahelised allikad seda kirjeldavad
Міжнародне трактування зосереджується на зміни NATO стратегії, відході від переважної опори на загородження та блокпости й запропонованому двоетапному реагуванні на російський напад. Точні удари в глибокому тилу Росії подаються як інструмент стримування; при цьому оприлюднений план не передбачає застосування ядерної зброї.
Taust
Колишній підхід до захисту східного флангу НАТО спирався переважно на загородження та блокпости. Військовий досвід війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході спонукав командувачів переглянути ці підходи. Гринкевич запропонував «теорію перемоги», що передбачає нейтралізацію першої хвилі нападу й подальше усунення систем, які підтримують, забезпечують або контролюють наступ.