Ukraina võttis esimest indoneesialase sõjavaime kapuks venemaa sõdurina võidelnud indoneesialase
Ukraina väed võtsid esimest korda kinni indoneesialase koduliku, kes võitles Venemaa poolel. 49-aastane Sukamto Ayook pärines Blitarist Java saarelt ning oli sunnitud osalema Zaporižža suunalises rünnakus. Tema sõnastatud dokumendist selgus, et tegemist oli Venemaa kaitseministeeriumi lepinguga, а не будівельним контрактом.
Põhipunktid
- Ukraina вперoce võttis kinni Venemaa poolel võidelnud indoneesialase, 49-aastase Sukamto Ayoogi.
- Ayook oli pärit Blitarist Java saarelt ning loodud töötama Venemaa ehitussektoris.
- Tema allakirjutatud dokument osutus lepinguks Venemaa kaitseministeeriumiga ning ta määrati 39. окремоasse motostrelkovoi brigadі.
- Після спроби втечі Ayoogi та інші indoneeslased were forced to have identification numbers tattooed on their chests.
- Võõrkeelisi sõdureid sunniti osalema Zaporižža oblasti rünnakutes ilma võitluseks ettevalmistuseta.
- Ayoogi rünnakurühma ristsid Ukraina droonid; mõned päevad rühmas veeranud Ayook jõudis Ukraina positsioonidele ja võeti kinni.
- Indoneesia palus Venemaal lõpetada indoneesialaste värbamine Venemaa relvajõududesse ja teistesse sõjaväega seotud rollidesse.
Miks see on oluline
Juhtum annab konkreetse tõendi võõraste sõdurite värbamisest Venemaa sõjaväki ning sellest, kuidas indoneesialasi peteti teadlikult sõjaväeteenistusele. Indoneesia formaalne pöördumine Venemaa poole näitab, et juhtum mõjutab двосторонних відносин та міжнародного захисту іноземних громадян. 2026. aasta värbamise arvude kiire kasv ja Indoneesia võimude avastatud inimkaubandusvõrgustik viitavad, et probleem on laiem kui üks eraldi sõdur.
Mis juhtus
Sukamto Ayook, 49-aastane Blitari elanik Java saarelt, saabus 22. juunil 2026. aastal Moskvas, сподіваючись отримати роботу будівельному секторі. Його колишній однокласник Арйо Арʼянто запропонував йому роботу за будівельним контрактом. Але підписаний документ виявився договором із Міністерством оборони Росії, після чого Сукамто Айока розподілили до 39-ї окремої мотострілецької бригади. 30 червня, коли разом з 12 іншими людьми везли до окупованого Донецька, він дізнався про справжній зміст документа. Після спроби втечі його та інших індонезійців затримали, а Сукамто Айоку та інших іноземців примусово нанесли татуювання з ідентифікаційним номером на грудях.
Після цього іноземців під командуванням російських офіцерів переправили до Запорізької області для участі в штурмових діях. За повідомленнями, до штурму їх не готували. Група Айока зазнала удару українських дронів і була розбита. За кілька днів Айок вийшов на українські позиції, де його взяли в полон. Українська сторона повідомила, що це її перший полонений — іноземний громадянин Індонезії, який воював на боці Росії.
Kuidas Ukraina allikad seda kirjeldavad
Українські джерела наголошують, що це був перший індонезієць, якого Україна взяла в полон на боці Росії. Вони розповідають про приховану форму договору, примусове клеймування, відправлення іноземців на штурм у напрямку Запоріжжя та удар дронів, після якого Айок потрапив до українського полону. Окремо вони наголошують на домовленості про доступ індонезійського консула до полоненого.
Kuidas rahvusvahelised allikad seda kirjeldavad
Міжнародне висвітлення зосереджується на реакції Індонезії: уряд попросив Росію припинити вербування громадян, а поліція викрила мережу торгівлі людьми, яка залучала людей через соцмережі та месенджери. На тлі великих втрат російських військ вербування іноземців різко активізувалося, і випадок Айока розглядають як приклад обману з метою вербування іноземних громадян до війни в Україні.
Kus kajastused lahknevad
Дані про кількість завербованих індонезійців відрізняються залежно від часу підрахунку. За перші дев'ять місяців 2026 року повідомлялося про приблизно 283 людини, а на момент взяття Айока в полон — про 292. У попередні три роки, за повідомленнями, Росія завербувала не більше десяти індонезійців.
Taust
За даними індонезійської поліції, мережа торгівлі людьми вербувала громадян через соцмережі та месенджери, пропонуючи високооплачувану роботу в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві. Після приїзду до Росії людей змушували підписувати контракти на службу найманцями, а деяких відправляли до зон бойових дій. Повідомлялося також, що Россия вербує громадян Кенії, Уганди та Південної Африки, тоді як кенійська розвідка в лютому заявляла, що понад тисячу кенійців заманили до російської армії.