Venemaa viis üle tuhande sõduriga puhkerežiimi ajal okupeeritud Hersoni piirkonda

Miks see on oluline

Teadaoleva üle tuhande sõduri ja ulatusliku varustuse ülejuhitamine võib tugevdada Venemaa positsioone Hersoni rindel ning mõjutada piirkonna ja sealsete elanike turvalisust. Samal ajal oli puhkerežiim vajalik Oleshkite elanike evakueerimiseks ning humanitaarabi kohalejõudmiseks. Sõjalise kasutamise väited on vastuolulised, mistõttu tuleb neid käsitleda eri allikate hinnangutena.

Mis juhtus

Hersoni piirkonnas algatas 27. oktoobril kell 03.00 mitmepäevane puhkerežiim, щоб забезпечити гуманітарну евакуацію в Олешках та інших населених пунктах. Основний етап евакуації розпочався 30 жовтня. Для операції було підготовлено 25 автобусів на 750 місць. Мешканці, які вирішили повернутися на підконтрольну Україні територію, поїхали до Анапи, звідти вилетіли до Білорусі чотирма літаками й продовжили шлях автобусами до України; частина людей виїхала до Росії, а частина залишилася в Олешках.

Під час паузи 34 окрема бригада морської піхоти повідомила про переміщення понад тисячі російських військовослужбовців, обладнання, боєприпасів, транспорту, палива та запчастин на окуповану частину Херсонщини. За даними бригади, масовних штурмових спроб не було, а виявлені поодинокі переміщення противника було припинено. Російські війська також привезли обладнання та боєприпаси до Олешківської лікарні, сподіваючись, що її не атакуватимуть через пацієнтів. Наприкінці жовтня режим тиші завершився, а Росія відмовилася від пропозиції України продовжити його. За домовленостями сторін кількість евакуйованих у Росію та Україну не оприлюднювали.

Kuidas Ukraina allikad seda kirjeldavad

Ukraina keskendub aruannetes 34. merdivisiooni merejalaväe pataljoni hinnangule, et Venemaa kasutas humanitaarse puhkerežiimi oma väe ja varustuse ümberpaigutamiseks. Sõjaväeametnikud ei välista Hersoni suunas toimuvat rünnakut ning ütlevad, et vastane lähenes liinile ligikaudu 20 kilomeetrit. Samas peavad nad ülesandes eristama üldist väe kogunemist ja teadaolevaid massiliste rünnakukatsete puudumist. Humanitaarmisiooni käsitletakse samal ajal elanike evakueerimist ja abistamist võimaldava operatsioonina.

Kuidas rahvusvahelised allikad seda kirjeldavad

Rahvusvaheline käsitlus keskendub Venemaa sõdurülekande väitele humanitaarse puhkerežiimi ajal ning võimalikule ettevalmistusele Hersoni rünnakuks. Kontekstis tuuakse välja evakueerimisteed Anapa ja Valgeorus kaudu, ligikaudu 1700 Oleshkite elaniku puudus toidust ja ravimitest ning operatsiooni väljakuulutatud lõppu. Samuti mainitakse Venemaa keeldumist puhkerežiimi pikendamisest ja asjaolu, et evakueeritute arvu ei avaldatud.

Kus kajastused lahknevad

Ukraina sõjaväeallikad ja Ülem staap väidavad, et Venemaa kasutas humanitaarset pausi üksuste roteerimiseks, positsioonide kindlustamiseks, maantee antidroonsete võimete laiendamiseks ja logistika suurendamiseks. Ukraina inimõiguste volinik Dmytro Lubinets seevastu ütles, et ta ei leidnud tõendeid, et pausi kasutati Venemaa positsioonide tugevdamiseks või tulemuste loomiseks. Samuti teatasid pausi ajal olevad allikad, et otsestel obistusi ei registreeritud.

Taust

Oleshkites ja teistes Hersoni piirkonna asulates algatas puhkerežiim 27. oktoobril kell 03.00 selleks, et võimaldada humanitaarset evakueerimist ja abi jõudmist. Перед цим ЗСУ розширили зону ураження, відтіснили російські війська та перерізали їхню логістику на лівобережжі Херсонської області. 34 окрема бригада морської піхоти відповідає за оборону Херсона, позиції на лівобережжі Херсонщини та островних ділянках. Під час гуманітарної місії шляхи було розміновано, а Олешках доставлено гуманітарну допомогу; під час припинення вогню обстрілів не зафіксували.