Saksa prokuratuur süüdistab Serhii Kuznetsovi „Põhjaette“ lõhustamises
Hamburgi kohtus süüdistab Saksa prokuratuur endist Ukraina eriüksuslikku ohvitseri Serhii Kuznetsovi ja kuut teist isikut 2022. aasta septembris Baltic mere põhjal toimunud „Põhjaette“ gaasovooduplahvustes. Võrgustikuregulaatori hinnangul mõjutasid rünnakud Saksa gaasivarustust vaid vähe ning gaasikriisi peapõhjus oli Venemaa täielik sõjaline sissetung Ukrainale.
Põhipunktid
- Hamburgi protsessis süüdistatakse Serhii Kuznetsovi ja kuut kaпітана за шість інших spівучасників „Põhjaette“ plahvatuste korraldamises.
- 26. september 2022 said Báltic mere põhjal toimunud plahvused kahjustada kolme neljast „Põhjaette“ ja „Põhjaette 2“ torust.
- Saksa võrgustikuregulaatori hinnangul mõjutasid rünnakud Saksa gaasivarustusele vaid vähe.
- Plahvuste ajal ei saanud Saksa enam gaasi torus „Põhjaette 1“ kaudu.
- Varem oli Venemaa alustanud Saksa gaasivarustuse vähendamist ning septembri alguses 2022 täielikult peatunud.
- Enne plahvusi olid Saksa gaasihoidlad täidetud 85 protsendini.
- Kuznetsovi vahistati 2025. aasta suvel Itaalias ja tema ekstraditsioon Saksamaale toimus pär арешту.
Miks see on oluline
Protsess käsitleb vastutust „Põhjaette“ plahvuste ja tsiviilinfrastruktuurile tehtud rünnakute eest. Saksa regulaatori hinnang piirab otsese mõju, mida rünnakutele omistatakse, ning selgitab 2022. aasta gaasihindade tõusu eeskätt Venemaa Ukrainale avatud sõjalise sissetunguga. Samas võiksid ruudatud torud tekitada raskusi erakordselt külmal talvel, kui Saksamaal oleks gaasipuudus ja потребу знову Venemaa poole pöörduda.
Mis juhtus
Saksa prokuratuur süüdistab Hamburgi kõrgemas regionaalses kohtus Serhii Kuznetsovi, endist Ukraina eriüksuslikku ohvitseri, ja kuut teist isikut sõltuvalt 2022. aasta septembris toimunud „Põhjaette“ gaasovooduplahvuste korraldamises. Prokuratuuri väite kohaselt põhjustasid nad plahvused, ehituste hävimise ja kommunikatsioonilahutuste töö häireid. Nii on süüdistused seotud sõjavikuulusena käsitletava tsiviilobjektidele rünnamisega. Teise maailmasõja ajal või 2022. aastal toimunud plahvutest koosneb Німецька прокуратура обвинувачує... [The supplied synthesis contains duplicate and truncated source material; the factual account above is limited to the supported details.]
Kuidas Ukraina allikad seda kirjeldavad
Ukraini ajakirjutuste keskmes on Сергій Кузнєцов — колишній офіцер підрозділу спеціального призначення Збройних сил України — та серйозні кримінальні обвинувачення проти нього. Водночас матеріали підкреслюють німецький регуляторний висновок про обмежений вплив атак на газопостачання та про російську агресію як головну причину газової кризи.
Kus kajastused lahknevad
Повідомлення не збігаються щодо року початку судового процесу в Гамбурзі: більшість вказують 14 жовтня без року, а A2 повідомляє про 14 жовтня 2026 року та слухання щонайменше до лютого 2027 року.
Taust
Перед повномасштабним вторгненням Німеччина та ЄС імпортували значні обсяги газу з Росії та колишніх радянських республік. Після 24 лютого 2022 року імпорт різко скоротився, а Росія поступово припинила постачання газу до Німеччини. Оптова ціна мегават-години газу, яка до війни зазвичай становила значно менше 100 євро, піднялася у березні 2022 року до 230 євро, а до кінця серпня — майже до 340 євро. Після цього ціни поступово знижувалися, а навесні та влітку 2023 року становили близько 50 євро за мегават-годину. Saksamaa встигла розширити термінали скрапленого природного газу та заповнити сховища на 85%. Фактично газосховища були заповнені на 85% ще до вибухів.