Avaldatud:

Läneriivate hinnangute järgi ei ole Putin valmis rääkima sõja lõpetamisest

Läneriivate luureandmete järgi ei ole Vladimir Putin valmis olulisteks läbirääkisteks Ukraina sõja lõpetamiseks ning kavandab võitlust vähemalt talve lõpuni. Samal ajal toimuvть diplomaatilised зустрічі Hiinas ja Berliinis, але Москва та Uk|USA ja Euroopa riigid розходяться щодо умов можливої угоди.

Põhipunktid

  • Läneriivate hinnangute järgi ei ole Putin valmis olulisteks läbirääkisteks ja soovib sõda jätkata vähemalt talve lõpuni.
  • Putin on lükanud tagasi ka võimaliku osalise relvarahu, mis on vastuolus Donald Trumpi виitega peatada lahingud.
  • Venemaa kaotab palju sõjavägi, selle personali värvimine ja mobilisatsioon on raskendatud ning majandus on ebastabiilne.
  • Ühe läneri luureteenistuse hinnangul nõuaks võimalik kokkulepe kogu Donbassi ülekandmist Venemaale ja Ukraina püsivat loobumist NATO liikmesusest.
  • Ukrainian võimud peaksid need tingimused найімовірнісемalt tagasi lükкama, mistõttu selline lepe on ebatõenäoline.
  • Ukrainian, Ameerika ja Venemaa esimene kolmepoolne läbirääkine protsess pärast veebruari toimus 10.–11. novembril Abu Dhabi.
  • Mõne Euroopa ametniku arvates võib Moskva läbirääkimisi lükkata, oodates Euroopa valimiste järel Ukraina toetuse nõrgenemist 2027. aastal.

Miks see on oluline

Luurehinnang osutab pigem sõja jätkumisele ja talvist raskete rünnakute võimalusele kожu kiirule lähedase rahulahendusele. Erinevus Putini osalise relvarahu tagasitõukamise ja Trumpi nõude vahel võib raskendada rahu saavutamise katseid. Samal ajal suurendavad Venemaa sõjavälised kaod, personalipuudus ja majanduslik ebastabiilsus Putinile avalist survet ning võivad sundida teda sõda jätkama. Kuna Ukraina ja Euroopa riigid lükkavad tagasi умовленость, які on для Росії неприйнятні, залишається угода, яка відповідає наведеним оцінкам, нереалістичною. Hiinas ja Berliinis відбувані дипломатичні зустрічі показують, однак, що переговори тривають попри загрозу продовження війни.

Mis juhtus

Західні розвідки оцінюють, що Путін не готовий до серйозних переговорів про припинення війни в Україні та прагне продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими. За їхньою оцінкою, Росія сподівається на подальше просування на сході України або на послаблення українського опору ракетними й дроновими атаками, зокрема по Києву, та ударами по енергетичній інфраструктурі. Путін відкинув ідею навіть часткового припинення вогню, тоді як Дональд Трамп вимагає припинити бойові дії. Паралельно 10–11 листопада в Абу-Дабі відбулися перші з лютого тристоронні переговори між Україною, США та Росією. 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві, а ввечері зустрілися із Зеленським у Дубліні. У Берліні заплановано зустріч США, України та Європи, щоб напрацювати подальші кроки у переговорному процесі. Також заплановано тристоронню зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна в Китаї, але джерела по-різному вказують її дату й місце.

Kuidas Ukraina allikad seda kirjeldavad

Українські медіа наголошують на висновку західних розвідок про неготовність Путіна до серйозних переговорів і його намір вести бойові дії далі. У центрі уваги також великі втрати Росії, труднощі з мобілізацією та набором військових і економічна нестабільність. Водночас зазначається, що війна допомагає Путіну придушувати внутрішню критику. Оцінюється, що щомісяця в Україні гинуть або зазнають тяжких поранень від 40 тисяч до 50 тисяч російських військових. Дипломатичний вимір у матеріалі пов’язаний із залученням України до переговорів, тиском Вашингтона на Москву та принципом, що безпечні угоди потребують участі Європи та України. Окремо згадано готовність Зеленського поставити питання про вихід з Донбасу на громадське обговорення за умови підтвердження пакета гарантій безпеки.

Kuidas rahvusvahelised allikad seda kirjeldavad

Міжнародний вимір зосереджується на оцінці намірів Путіна, його відмові від часткового перемир’я та суперечності з вимогою Трампа припинити бойові дії. Посол Франції у Вашингтоні Орельєн Лешевальє вказує на вразливе економічне і політичне становище Росії та на те, що Путіну потрібна війна для підтримки лідерства. Європейські посадовці і лідери сумніваються, що справедливий і тривалий мир можливий найближчим часом, а Москва, на їхню думку, затягує переговори в очікуванні послаблення підтримки України після виборів у Європі 2027 року. Російські вимоги щодо нової архітектури безпеки, зокрема повернення військ НАТО до позицій 1997 року, європейські лідери відкидають як максималістські. Вони вимагають, щоб Москва підтвердила готовність до миру діями, насамперед припиненням щоденних ударів по Україні. Окремо європейці побоюються, що участь Путіна в саміті допоможе Москві показати Росію рівною США та Китаю.

Kus kajastused lahknevad

Дату й місце тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії повідомлено неоднозначно. Частина джерел називає 19 листопада та саміт АТЕС у Шеньчжені, інші — 20 листопада й економічний саміт у Шеньчжені. У матеріалі наведено 19 листопада 2025 року як дату, визначену для зустрічі на полях саміту АТЕС.

Taust

Повномасштабна війна триває вже майже п'ять років. Перші з лютого тристоронні переговори України, США та Росії відбулися 10–11 листопада в Абу-Дабі, після чого 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Путіним у Москві та із Зеленським у Дубліні. 13 листопада лідери ЄС домовилися, що на переговорах із Росією Європу представлятимуть інституції ЄС та Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. США запитали, чи Україна готова вийти з Донбасу в разі вступу до НАТО, і запропонували відкласти питання про території до завершального етапу переговорів. Москва вимагає відведення військ НАТО до позицій 1997 року, що європейські лідери відкинули. Українські переговорники також відхилили пропозицію змінити межі Донецької та Луганської областей, щоб Росія могла заявити про контроль без передачі українських міст.