Euroopa Nõukogu kiitis heaks Ukraina 2027–2030. aasta tegevuskava „Demokraatlik turvalisus Ukraina jaoks“
Euroopa Nõukogu Ministrite Komitee kiitis heaks Ukraina 2027–2030. aasta tegevuskava „Demokraatlik turvalisus Ukraina jaoks“. Planori kogubilanss on 70 miljonit eurot ning plaan peaks kavatama algama 2027. aasta alguses. See keskendub inimõigustele, demokraatlikele institutsioonidele, kohtu sõltumatule, valimiste vabadele ja aususele ning ühiskondlikku kaasamisele.
Põhipunktid
- Euroopa Nõukogu Ministrite Komitee kiitis heaks Ukraina 2027–2030. aasta tegevuskava „Demokraatlik turvalisus Ukraina jaoks“.
- Tegevuskava plaanori kogubilanss on 70 miljonit eurot.
- Otsus võeti 18. novembril Strassburgis asuvate ministrite asetäitjate koosolekul.
- Plaaniga on plaanitud viia Ukraina seadusandlus, riigiasutuste töö ja praktika euroopa standarditega kooskõlla.
- Plaanil on neli vastastikku seotud prioriteeti: inimõigused ja vastutustund, ühiskondlik kaasamine, demokraatiline стійкість ning незалежне правосуддя.
- Офіційний запуск плану очікується на початку 2027 року.
- План спирається на результати попереднього Плану дій «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
Miks see on oluline
План створює новий багаторічний рамку співпраці Ради Європи з Україною щодо демократичних та інституційних реформ. Його пріоритети охоплюють права людини, соціальне залучення, демократичні інституції, вільні та справедливі вибори, незалежність судової системи і належне врядування. Орієнтовний бюджет у 70 млн євро є значним новим міжнародним внеском у реформи та демократичну стійкість України. План також пов’язує довгострокову безпеку України з міцністю інституцій, довірою громадян і спроможністю протидіяти іноземному втручанню, а також із реалізацією мирного плану.
Mis juhtus
Комітет міністрів Ради Європи 18 листопада ухвалив на засіданні заступників міністрів у Страсбурзі План дій для України на 2027–2030 роки «Демократична безпека для України». Орієнтовний бюджет плану становить 70 млн євро, а його офіційний запуск очікується на початку 2027 року. Документ передбачає приведення українського законодавства, роботи державних інституцій і практик у відповідність до європейських стандартів. Чотири основні пріоритети охоплюють захист прав людини та відповідальність, соціальне залучення й захист меншин та вразливих груп, зміцнення демократичних інституцій, вільних і справедливих виборів і доброчесності інформаційного середовища, а також посилення незалежного правосуддя й належного врядування. План має допомогти Україні подолати наслідки російської агресії та продовжувати демократичні реформи. Рада Європи також зазначила, що ініціатива відповідає стратегічній меті України зміцнювати безпеку через членство в ЄС.
Kuidas Ukraina allikad seda kirjeldavad
Українські джерела подають план як продовження європейської підтримки демократичних реформ України та подолання наслідків російської агресії. Вони наголошують на інституційних стандартах, демократичній стійкості, незалежності правосуддя та реформах, необхідних для реалізації мирного плану. Серед попередніх результатів співпраці Ради Європи називають створення понад 1100 спеціалізованих служб підтримки постраждалих від насильства, розширення доступу 14 320 осіб до цифрових послуг та ухвалення Закону «Про медіа».
Kuidas rahvusvahelised allikad seda kirjeldavad
Міжнародне трактування розглядає план у межах підтримки України та її демократичного майбутнього Радою Європи. Як частина Нового європейського демократичного пакту, він охоплює захист громадянського простору й прав людини, інновації у демократичних процесах і стійкість суспільства до поляризації та екстремізму. Довгострокову безпеку України міжнародний бік пов’язує з міцністю інституцій, незалежністю правосуддя, довірою громадян і спроможністю протидіяти іноземному втручанню як під час війни, так і в мирний час.
Taust
Новий План дій «Демократична безпека для України» на 2027–2030 роки спирається на попередню програму «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки. За цей період було створено понад 1100 спеціалізованих служб підтримки постраждалих від насильства, поліпшено доступ 14 320 осіб до цифрових послуг, зокрема 46% із них — внутрішньо переміщеним особам, а також ухвалено Закон «Про медіа». Попередня програма також сприяла покращенню захисту прав людини, доступу до правосуддя, боротьби з кіберзлочинністю, реформ у медіа та судовій системі, трудови законодавства, політики психічного здоров’я й доступності. Російська агресія спричинила руйнування інфраструктури, переміщення людей, порушення роботи державних установ і базових послуг та загострила соціальні проблеми.